Рубрики
Ірпінський історико-краєзнавчий музей

Історія від ляльок

tetyanafedorovaНа виставці етноляльки Тетяни ФЕДОРОВОЇ «З любов’ю до України» в ірпінському історико-краєзнавчому музеї 19 грудня саме ірпінці першими змогли побачити нову колекцію робіт майстрині.

Ірпінчанка Тетяна ФЕДОРОВА є учасницею багатьох міжнародних виставок, її роботи виставляються в музеях ім.Т.Г.Шевченка та ім.І.Гончара в Києві, а з колекцією «Етноляльки» була запрошена в Сінгапур. В Ірпені це вже третя виставка Тетяни Федорової.

Серед нових робіт – ляльки, зроблені за твором Т.Шевченка «Сотник», серія ляльок-мотанок «4 пори року», у якій майстриня заклала особливості етапів життя людини, відтворюючи віковий діапазон від юності до старості. Представлений і новий цикл творчості: подушки-сонечка, листівки та прикраси для ялинки. Цікаво, що тут можна побачити ляльки від найменшої (2,5 см) до найбільшої, висотою з людський зріст.

«Роботи Тетяни Семенівни — це справжня наукова праця, — пояснює керівник інформаційно-туристичного центру Олена Плаксіна. – Майстриня детально вивчала за енциклопедіями, як люди одягалися в тому чи іншому столітті. Через образ ляльки вона розповідає історію костюму».

 

Загалом у доробку майстрині близько 500 ляльок. Практично всі вони у приватних колекціях США, Канади, Англії, Франції Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Ізраїлю, Італії, Лівану, Росії, Китаю, Угорщини, Сінгапуру, Японії та України. Тетяна Федорова реконструювала у формі ляльок такі історичні постаті як князя Дмитра (Байду) Вишневецького, гетьманів Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика та Івана Мазепу (до речі, його майстриня подарувала музею), київського митрополита Петра Могилу, галицького священика Йосафата, Роксолану та Сулеймана Пишного, Івана Богуна та ін. У її доробку є серії ляльок у народному одязі з усіх областей України, представників різних верств населення періоду Київської Русі, героїв за творами Івана Гончара, ляльок у національному одязі країн СНД, серія «Козацтво» тощо.

 

Завдяки Тетяні Федоровій у музеї з’явилися експонати, які самі працівники вважають гордістю музею – це так звані Панянка, Марія і Степан. Адже діти, котрі приходять на екскурсії, проявляють до них надзвичайну зацікавленість, бо бачать не просто одяг, а цілісні образи.

«Навіть був випадок, – пригадує Олена Плаксіна, — коли підходить якийсь чоловік і починає скаржитися, що один із працівників музею весь час мовчить і не відповідає на його запитання. У результаті з’ясувалося, що він прийняв Панянку (ляльку, що сидить за столом у залі №2) за працівника музею».

На виставку завітало чимало ірпінців, які висловлювали своє захоплення, обдаровувалии майстриню квітами та теплими словами.

«Талант людині надається для того, щоб вона виконувала якусь місію на цій землі, Ви своїм талантом даруєте нам велике щастя, велике розуміння тієї дослідницької праці, яка стоїть за Вашими роботами, сказала Галина Єгорова, член ГО «Лада», даруючи вазон Різдвяник.

«Дивлячись на цю виставку, в серці виникає величезна гордість за наш український народ, а Ви той ажурний місточок, який зв’язує минуле з сьогоденням і нашим майбутнім», — у передмові до зачитання колективного привітання від працівників ірпінської бібліотеки промовила її директор, Олена Циганенко.

Варто зазначити, що 23 грудня Тетяна Федорова отримала Київську обласну премію в галузі народного мистецтва ім.П.Верни.