У місті Тернополі вийшов друком біографічний нарис Наталі Марченко «Володимир Рутківський: тексти долі». Це – розповідь про життєвий і творчий шлях українського дитячого письменника, лауреата Національної премії України ім.Т.Шевченка В.Г.Рутківського. Марченко часто цитує спогади свого героя. У творчому доробку Володимира Рутківського – історичний роман «Сині Води», історична трилогія для дітей «Джури», збірки віршів тощо.
Взимку 1963 р. тоді ще поет-початківець Рутківський вперше потрапив на літературний семінар у Будинку творчості в Ірпені. Наталя Марченко зазначає: «Володимир Григорович відверто зізнається, що на нього, вважайте 30-літнього бувалого чоловіка, семінар в Ірпені справив незабутнє враження насамперед поверненням втраченого з дитинства відчуття власної значущості, людської вартісності». Володимир Рутківський згадує: «Після буденної біганини, стояння у чергах, підлабузництва перед керівництвом – раптом ти стаєш центром бодай і крихітного, але всесвіту: тиша, умиротвореність, шаноба з боку обслуговуючого персоналу, окрема кімната з робочим столом, а за вікном неспішно, наче павичі, прогулюються класики української радянської літератури». Щоранку обговорювалося написане вночі, відбувалися лекції з творчих питань, зустрічі з цікавими людьми та провідними письменниками, дискусії. Володимиру Григоровичу запам’яталися Олесь Бердник, котрий «перші десять хвилин мовив нормальні речі, а тоді наче переключався на якусь неземну хвилю і відтак здавався чи то пророком, чи то божевільним», «величавий академік від літературознавства» Леонід Новиченко, Михайло Стельмах, який «вразив тим, що, будучи лауреатом найвищих радянських премій, почав зі скарг про перепони, які йому влаштовують».
На зустріч із молодими письменниками приїздили Олесь Гончар, Юрій Збанацький, Василь Козаченко. Спілкування з молодою зміною керівництву Спілки так сподобалося, що вони потім приїхали з дружинами зустрічати разом Новий рік.
Павла Тичину зустрічали біля парадних воріт. Але він скромно заїхав через чорний хід.
Років через десять видавництво «Веселка», за підтримки Бориса Олійника та Леоніда Горлача, випустило в світ книжечку віршів Володимира Рутківського «Відчиніть Богданкове вікно». У 1974 р. Володимир Григорович як дитячий поет виступав у дитячому санаторії під Бучею. Він пригадує: «Довколишня природа видалася мені такою чарівною, що я не втримався і пожартував: не здивуюся, коли зараз за кущами зачаїлася якась гарна нечиста сила і слухає нас. «А ви можете написати про неї?» – запитав мене якийсь хлопчина. «А чом би й ні?» – відказав я». І Володимир Рутківський написав свою першу казкову повість «Бухтик із тихого затону».
Книги Володимира Рутківського є в Ірпінській бібліотеці.
Анатолій Зборовський