7 грудня виповнилася 115 річниця від дня народження народної художниці з світовим ім’ям і незвичайною долею, уроджениці с. Богданівка Яготинського району Катерини Білокур.
З цієї нагоди 5 грудня делегація митців Приірпіння – Народний ансамбль старовинної козацької пісні «Хортиця» разом з директором Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолієм Зборовським під куруванням Анни Михайлишиної – рушила на святкування ювілею в її рідне село, вклонитися на могилці і вшанувати пам’ять художниці.
Не маючи професійної художньої освіти, Катерина Білокур створювала полотна, якими захоплювалися ключові митці початку минулого століття, зокрема, Пабло Пікассо – був у захопленні від робіт української художниці. Коли в 1954 році він побачив її на виставці, сказав, що її роботи геніальні.
Катерина Білокур майже все життя прожила у Богданівці. Відсутність 7-річної освіти зруйнувала її намір стати акторкою, тому вона почала малювати. Всесвітньо відомими є її натюрморти, де зображені квіти, хоча також художниця малювала пейзажі і портрети. Попри те, що картини Білокур експонувалися на численних виставках в СРСР і за кордоном, вона постійно мала конфлікти за власне право «малювати чортів», як висловилась одного разу її мати.
Отже, о 8 з Ірпеня впевнено стартував автобус, і тут таки на переїзді змушений був зупинитися через проїжджаючий поїзд. В автобусі піднялося обурення… але поїзд швидко проїхав, шлагбаум було піднято – і більше жодної перешкоди на шляху ми не зустріли.
О 10 годині вже були у Богданівці, біля могили Катерини Білокур.
Білокур Катерина Василівна народилася 25 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Померла10 червня 1961 року в с. Богданівка, Яготинський район, Київська область.
Душа святої Катерини —
Щотравня божого незмінно
Весіннім дивом ожива.
Її картини народжувалися в полях, в домашніх справах, які вона щоденно мусила виконувати в обмін на дозвіл трішки помалювати.
Пофотографувавшись і вклонивши
По закінченню екскурсії наш ірпінський ансамбль старовинної козацької пісні «Хортиця» спонтанно прийняв рішення заспівати. Від слова до діла не зайняло багато часу. Всі з радістю погодилися і хата наповнилася живим народним піснеспівом.
За першою попросили другу, а потім і третю.
В цей день в Яготині пройшов мітинг пам’яті до 115-ї річниці дня народження народної художниці, а о 13 годині концерт, виступити на якому було запрошено «Хортицю».
До речі, Ольга Олександрівна Шаповал розповіла по секрету, що в одній з хат неподалік хатини Катерини Білокур, де жила Євдокія Редька, було знайдено репродукцію картини В. М. Васнєцова «Аленушка», імовірно написаної рукою Білокур. Істина встановлюється.
Дружина Миколи Кагарлицького Ольга була і в будинку-садибі і на концерті, де наголосила на важливості перевидання книги про Катерину Білокур в контексті листів і переписок збережених її чоловіком. Пані Ользі влаштували сюрприз – вручили рішення про перейменування однієї з вулиць Богданівки на вулицю Миколи Кагарлицького.
В Будинку культури, де й відбувся концерт, повсюди висять малюнки маленьких шанувальників послідовників
Виступи колективів дивіться на відео.
В Ірпені збереглися листи переписки Катерини Білокур з Матвієм Олексійовичем Донцовим, де, серед іншого, вона говорить, що хотіла б мати будиночок в Ірпені.
Творчість художниці належить до найкращих надбань української культури ХХ століття, вона стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців.
Більше фото ТУТ.