Ще жодного літа в Ірпені я не проводила без Тижня спорту. За моїх останніх 10 років — навчання в Університеті, а потім робота — червень завжди асоціювався з галасливою територєю Ірпінської Біблійної Церкви, де зранку кружляють дітлахи по станціям, а ввечері — частина молоді серйозно змагається за титул переможця на спортивних майданчиках, а інша споглядає за цими сміливцями.
З кожним роком програма набирає обертів і розмаху. Вже вдруге Тиждень спорту проходить під назвою Irpin Sport Fest — з різноманітними активностями, який наче резиновий вміщає кожен десь все більше учасників.
Якщо ви бачите зранку юрби дітей, які чимчикують по вулиці Соборній і задаєтеся питанням «чому вони не сплять на канікулах?» — відповідь проста. Вони прокидаються раніше за батьків, часом забувають навіть поснідати — лишень аби не запізнитися на ранковий збір усіх учасників!
… А програма просто не дає перехопити подих між 20-ти хвилинними станціями на спортивну зарядки, біблійну історію, хімічні досліди, вивчення пісні. Під сонечком, між соснами ходять зграї хлопчаків і дівчат, добре організованих дбайливими вихователями, щоб кожна бджілка залишися у своєму «вулику» — віковій команді. Наймолодші учасники, які лише вчаться пізнавати світ, здебільшого проводять час на майданчику, ліплять з пластиліну фігури і мають свої руханки.
Оскільки дітлахами займаються наставники, матусі в цей час можуть спокійно відпочивати і спілкуватися. У цьому році за ініціативи активних матусь діють ранкові Mom’s Talk — посиденьки, де вони п’ють лимонади і обговорюють актуальні теми у сфері виховання, діляться досвідом.
На короткий період під час сієсти територія завмирає, лідери переводять подих і готуються до вечірньої програми.
Скажу відверто, за період свого недовгого життя, я так і не змогла опанувати в повній мірі якийсь з видів спорту, крім техніки сліпого набору на клавіатурі :) Тому вечірня програма для мене — зводиться до вболівання за знайомими в команді по волейболу, оцінкою рівня спортивної підготовки накачених баскетболістів і ситуативні спроби проявити себе на інших активностях.
Наприклад, в минулому році я успішно виставила 22 ящика у висоту і майже дістала рукою до сусідських крон сосен. У цьому році — скалодром. Щастя тривало не більше 50 секунд, але адреналіну мені вистачило до кінця дня. Іншим щасливчикам вдалося спробувати себе у величезній каруселі висотою з маленький будинок, на канатному спуску, гра в 9 квадратів, де, здається, жива черга за розмірами, як до Лувру в Парижі.
Завдяки турботливому другу Васі — вже аж на два «Лайфхаки» я потрапляла в онлайні, у дорозі, — це особливі історії від спікерів, де вони розкривають одну з актуальних для молоді тем, таких як стосунки з батьками (Миколи Романюка), покликання (Василь Острий і Сергій Сологуб), приготування себе до шлюбу (Станіслав Ґрунтковський).
І, звичайно, куди ж без оголошення призерів, лотереї і відомих спорсменів-християн. На вечірніх зустрічах вони розповідають своє свідоцтво, говорять про роль віри та діляться тим, що у їхньому житті зробив і продовжує робити Бог.
Кожний день 5-ти денної програми — насичений і цікавий, і в кожен з цих днів організатори закладають свою посвяту і ідеї. Ними рухає величезне бажання щоб кожен учасник Irpin Sport Fest міг хоча б краплину пережити любов, якою нас наділив Господь Бог, і якою ми хочемо ділитися з кожним.
Джерело: Ірпінська біблійна церква