«Пам’ятаємо тебе, Тарасе» — під таким гаслом відбувся урочистий мітинг приурочений до 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка 9 березня о 10:00 біля пам’ятника Шевченка в Ірпені.
Покласти квіти українському генію, пророку та провіднику нації зібралися представники міської ради та громадських організацій, мешканці міста.
«Сьогодні ми зібралися тут не для того, щоб повторити залежані сотнями років слова геніального Кобзаря. Сьогодні, у 200-ту роковину, ми прийшли доповісти батьку, що виконали його заповіт, ми повстали, порвали кайдани московської окупації, — відзначив виконуючий обов’язки міського голови Богдан Омелянович Мельничук. — Ми все таки стали тим, про що так мріяв Кобзар, ми стали незборимою силою, яка здатна навіть голіруч протистояти 10-ти тисячній московській навалі в Криму. Окупанти прорахувалися. Вони подумали, що, як завжди, «московських освободітілєй» будуть зустрічати квітами на українській землі. Цьому ніколи не бувати!»
«Віра у майбутнє і надія допомогли Шевченкові, це він намагався передати через свої твори, — підкреслює Богдан Мельничук. — Бо поки живе віра і надія людину ніщо не може зламати. А ми не лише будемо вірити і надіятись, ми будемо боротися».
«В Історії, мабуть, не можна знайти іншої такої людини, яка зробила так багато для відродження і збереження нації як Тарас Шевченко, — вважає директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Зборовський Анатолій Іванович. — Враховуючи те, що Україна на той час була всуціль безграмотна, Шевченка знали всі. Українська інтелігенція поширювала його вірші, неписьменні люди заучували їх на пам’ять. Тарас Шевченко об’єднував Україну, коли вона була розірвана різними державами».
Шевченко мріяв про незалежну Україну. Багато хто стверджує, що його засилали на солдатчину, через вірші, які критикували царицю. Та у піднятих матеріалах слідчої справи, вказано, що граф Орлов, жандарм доповідав царю, що Тарас Шевченко своїми творами, які тоді вже дуже поширилися і стали знаменитими, доказує, що Україна може існувати як окрема держава. І саме цей страх, страх перед генієм, що доказує існування окремої нації, яка має право на незалежність, спонукав до переслідування Шевченка, — переконаний Анатолій Зборовський.
Лунали співом твори Шевченка від народного самодіяльного хору ветеранів війни та праці «Пам’ять» (художній керівник Вадим Зеленюк) під акомпонування Володимира Короля. А учениці ЗОШ № 12 Лущик Оксана та Руденко Вікторія читали вірші «Лілея» й «І мертвим, і живим і ненародженим…».
Нагадуємо, що у Ірпінському історико-краєзнавчому музеї проходять виставки «Наша Шевченкіана» та «Вишитий Кобзар».
