В архівах Ірпінської міської ради зберігаються документи, що розповідають про історію створення радіо в регіоні. В далекому 1950-му питання радіофікації регіону мало ту ж вагу, що й електрифікація. А в 70-х радіомережа вже охоплювала майже всі населенні пункти Приірпіння – 26 400 радіоточок. У кращі часи в наших краях працювало до п’ятдесяти тисяч радіоточок. Стрімкий розвиток радіотехнологій призвів до того, що цього року українське дротове радіо швидше за все припинить своє існування, пішовши в історію услід за старим добрим телеграфом. По регіону 7038 радіодинаміків замовкнуть назавжди, а з ними розділить долю і Ірпінське міське радіомовлення, яке п’ятдесят три роки робило однією великою сім’єю жителів Приірпінння.
Звітуючи перед громадою у понеділок 9 лютого, на запитання із залу, що буде з проводовим радіо в Ірпені і всій Україні, міський голова Володимир Карплюк відповів: ««Укртелеком», який безпосередньо забезпечує дротове радіомовлення – це приватна компанія. Ми неодноразова на них виходили, неодноразово з ними спілкувалися. Їхня відповідь чітка: «Укртелеком» не планує відновлення радіоточок».
Майже щодня протягом січня і лютого цього року телефонують і приходять до редакції громадяни з вимогою полагодити радіо, адже не працює. А приймачів з частотою 67,3 FM, на який виходить Перший національний канал, практично не залишилось.
Про причини такої ситуації з дротовим радіо дав свої роз’яснення і начальник Центру електрозв’язку (ЦЕЗ) №7 Борис Грушевський: «Витрати на утримання підсилювачів, споживану ними електроенергію, на утримання робітників, які підтримують ці підсилювачі, на самі лінії радіофікації, – все це в сукупності нерентабельно. Абонплата на радіо його не окуповує. При ремонті дахів, будинків, відновленні або спорудженні шатрових дахів замість плоских знищуються трубстійки радіофікації. В результаті на тих будинках, де оновили дахи або зробили ремонт даху, радіофікація знищена. Ірпінські РЕМ замінюючи алюмінієві дроти між опорами на ізольований провід практично повністю знищує радіофікацію і не відновлює після ремонтних робіт. В «Укртелекомі» по регіону працювали дві бригади по три людини в кожній і дві автовежі. На сьогоднішній день у нас цих бригад не залишилося, їх просто немає. Люди скорочені. З 200 чоловік на вузлі зв’язку залишилося тільки 46 працівників. Працювати і обслуговувати лінії радіофікації практично нікому. Машина виїжджає, в кращому випадку, раз на місяць. У лютому ми постараємося, щоб виїжджала хоча б кілька разів на місяць».
Перший радіовузол запрацював в Ірпені на БКЗ в 1953 році, а через 10 років у нас з’явилося власне міське радіомовлення. Його очолила, тобто стала першим кореспондент-організатором, Оксана Макарова, педагог за фахом, ірпінчанка, людина дуже порядна, патріотично налаштована і віддана своєму місту. До речі, це їй належить авторство лірики знаменитого Ірпінського вальсу: «Злітають птахи в небеса, на землю впала тінь, а електричка цокотить: Ірпінь, Ірпінь, Ірпінь». Музику написав теж наш земляк Михайло Катричко. Перший куплет вальсу, який і цитується, став позивним Ірпінського радіо.
В 1973-му міську редакцію очолила Ніна Якубінчук, але вже незабаром її змінила Лілія Сердобінцева. За фахом вчитель біології, але за покликанням – журналіст. Вона керувала редакцією 10 років. У 1985 році на пост головного радійника регіону заступила, ясна річ, теж жінка і теж на 10 років, згідно традиції, яка вже на той час склалась. Це була молода і завзята журналістка Тамара Рябчун. «У спадок отримала магнітофон «Весна», згадує пані Тамара. – Страховидний побутовий магнітофон. Записи на ньому були жахливі, розібрати, що людина говорить – просто нереально». У 1994 році картина змінилась кардинально:
У 1995-му Редакцію міського радіо очолила Раїса Ємець. З кінця 20-го століття дротова радіомережа почала неухильно скорочуватись, а державні програми підтримки і розвитку так і не з’явились. Коли у січні цього року офіційним радійним редактором став Сергій Рожновський «Укртелеком» оголосив про остаточне згортання дротового радіо. Пан Сергій – патріот радіо, ратує за нові технології, за цифрове радіо. Як приклад, наводить польський досвід, де лише за минулий рік 10 найголовніших міст країни було охоплено цифровим радіо. А в перспективі до 1 грудня 2020 року поляки планують охопити радіоцифрою всю Польщу.
Мережа дротового мовлення ЦЕЗ №7 КОФ ВАТ «Укртелеком» становить 554 км ліній загалом, з них 388 прокладено сумісно з електромережами на опорах ЗАТ «АЕС «Київобленерго»». Виходячи з державницької позиції і розуміння необхідності дротовго радіо для України «Укртелеком» протягом багатьох років покриває витрати на його утримання за рахунок інших, прибуткових статей своєї діяльності. Але в цьому році ситуація підійшла до критичної межі. Тож всі ми – мешканці Приірпіння – повинні недвозначно і чесно відповісти на принципове питання: чи потрібне нам своє радіо?