Рубрики
КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ

ДЕ МОЖНА ВІДПОЧИТИ ВЛІТКУ?

Багато українців подорожують своєю країною маючи на меті не лише збагатити свій внутрішній світ, розширити кругозір,  приємно провести час, але й пізнати історію свого народу  з перших вуст. Подорожування завжди передбачає захоплюючі емоції, непередбачувані події, а інколи й  доленосні зміни у житті. Під час подорожі людина відчуває себе щасливою, безтурботною і просто радіє життю. Як правило, подорожі плануються на відпустки, або ж вихідні дні.

Якщо ви маєте декілька вільних днів і прагнете відпочити подорожуючи Україною, перш за все запрошуємо відвідати славне місто Переяслав-Хмельницький, що знаходиться за 90 км на південь від міста Києва.

Місто Переяслав-Хмельницький багате на визначні історичні події. Перша писемна згадка міста відноситься до початку Х ст. Вперше місто згадується в договорі 907 року заключному між Руссю та Візантією після успішного походу київського князя Олега на цю державу. Точної дати виникнення Переяслава, як і переважної більшості інших міст, встановити неможливо. В  жовтні 1943 року в зв’язку з боями на Букринському плацдармі місто було перейменовано в Переяслав-Хмельницький.

Переяслав-Хмельницький відомий на всю Україну та далеко за її межами, як місто-музей, адже саме тут знаходиться Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», який об’єднує 24 різні та тематикою музеї.

Вивчення історико-культурної спадщини краю, розвиток музейної справи на Переяславщині нерозривно пов’язані з іменем заслуженого працівника культури України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Михайла Івановича Сікорського – незмінного директора закладу у 1951–2008 рр. На момент його приїзду до Переяслава-Хмельницького місцевий краєзнавчий музей займав лише три кімнати у родовому будинку друга Т. Шевченка, місцевого лікаря А. Козачковського. Проте вже через три роки було створено нову експозицію, відкриття якої відбулося 13 квітня 1954 р. до святкування ювілейної дати – «300-ліття возз’єднання України з Росією». Того ж року рішенням Ради Міністрів УРСР музею присвоїли ІІІ республіканську категорію і він отримав назву «Переяслав-Хмельницький державний історичний музей».На базі цього закладу і створеного ним комплексу пам’яток у 1979 р. було утворено Державний історико-культурний заповідник, перейменований постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 15.03.1999 р. на історико-етнографічний. Статус національного закладу надано Указом Президента України від 01.06.1999 р. № 598/99.

Сьогодні, колектив заповідника продовжує справу Михайла Івановича і спільно працює на розвиток Заповідника.

НІЕЗ «Переяслав» відвідало багато іноземних гостей та делегацій з Канади, Бразилії, США, Польщі, Німеччини, Франції, Чехії, Литви, Білорусії, Росії, Казахстану, Грузії, Китаю та багатьох інших країн.

У 2011-2013 рр. між НІЕЗ «Переяслав» та Тракайським історичним музеєм у м. Тракай (Литва),  Білоруським державним музеєм народної архітектури і побуту діяв договір про співпрацю, що сприяло дружнім стосункам та обміну досвідом культурних установ різних держав.

Так склалося, що найвідомішими та найулюбленішими музеями НІЕЗ «Переяслав» за відгуками відвідувачів є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Меморіальний музей Г.С. Сковороди та Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка.

Не менш цікавими є Музей трипільської культури, Музей давньоруського Переяслава, Археологічний музей, Меморіальний музей академіка В.Г. Заболотного, Музей кобзарства, Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини, Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини, Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини, Музей історії Української Православної Церкви, Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, Музей козацької слави роботи В. Завгороднього, Музей космосу, Музей М. Бенардоса,Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини, Музей пам`яті Поліського районуМузей «Поштова станція»Музей українських обрядів, Музей українського рушникаМузей хліба, Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 р.».

Відвідавши Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини влітку, ви не лише відпочинете на свіжому повітрі, ознайомитеся з історією українського села Середньої Наддніпрянщини ІІ пол. ХІХ ст. – поч. ХХ ст., але й поринете в атмосферу  «живого» українського поселення, де буяють яскраві клумби, на деревах червоніють вишні, яблука, пахне м’ятою і любистком,  на городі росте картопля, а на стежку рясно плететься гарбузове бадилля. У кожному дворі красується кущ калини,  стоять прибрані хати з охайно побіленими стінами та підведеними призьбами, а в кімнаті пахне свіжими травами. Нелегка праця доглядачів музею, їхній оптимізм та творча наснага не залишать байдужими жодного відвідувача і вам захочеться повернутися сюди знову і знову.

Тож  наполегливо рекомендуємо, заплануйте цього літа для себе і своєї родини і друзів  подорож, яка  наповнить ваші серця незабутніми емоціями та приємними враженнями. Відвідайте чудове місто Переяслав-Хмельницький!

Джерело: Київська область туристична