Православна гілка християнства відмічає свято на честь святителя Миколи — одного з самих шанованих на Русі і у всьому православному світі святих 19 грудня. Грекокатолики трохи раніше — 6 грудня (через різницю між юліанським і григоріанським календарем).
Святий Миколай став одним з найулюбленіших святих на Україні через милосердя, яке він виявляв до бідних та голодних.
За переказами Миколай народився в III сторіччі в місті Патарі в Малій Азії (нині — територія Туреччини) в сім’ї благочестивих батьків і став священиком, а потім і єпископом міста Світи Лікійські.
Народжений у багатій родині, Миколай присвятив своє життя Богу. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов’ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколай отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.
Церковне віддання зберегло свідчення чудес, здійснених святим Миколаєм за життя та по смерті, і його надзвичайного милосердя.
Відомо, що в юності, він врятував одного чоловіка та його трьох дочок від ганьби. Збанкрутілий батько хотів віддати дочок «на розпусту одіяння» через бідність та голод. Уночі Миколай таємно підкинув у вікно три мішечки із золотом, чим врятував стражденних. Він віддавав батьківський спадок – щедро, від душі та з любов’ю.
Також віддання свідчать, що першою в Західну Європу у кінці Х століття історію про Миколу привезла візантійська принцеса Теофана, що стала дружиною германського князя Оттона II. Ймовірно, Теофана була прекрасною оповідачкою, бо вже в ХI столітті уся Європа вірила, що варто домагатися милості святого, що обдаровує золотом і виручає у важких ситуаціях. Святитель Миколай став найулюбленішим в народі заступником. Католицька церква вимушена була також оголосити єпископа Миколу святим.
В оповіді про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. В кінці свого шляху, прийшовши в старовинне місто, святий подякував Богові. Є легенда, що Божий угодник побажав колись вночі вимовити молитву в соборі, коли обходив святі куточки Палестини, підійшов близько до закритих дверей, а вони самі відчинилися, щоб Обранець Господа зміг увійти в собор. По поверненні в Лікію, Миколай бажав покинути світ, пішовши на небеса, але Всевишній повідомив про інший кінець, який його чекав: «Миколай, не тут та нива, на якій ти повинен принести плід, який я очікую від тебе. Іди звідси і йди в світ, до народу, щоб прославилося в тобі моє ім’я!». Святий прислухався до слів. Помер Святий Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.
Святий Микола помер в середині IV століття в глибокій старості.
На Русі в ім’я святителя Миколи був в 866 році хрещений київський князь Аскольд — перший князь-християнин.
Над могилою Аскольда в Києві свята княгиня Ольга побудувала перший в церкві храм на честь святого Миколая.
Християни вірять, що і до цього дня він здійснює безліч чудес людям, що в допомогу моляться йому.
Крім того, Святий Миколай вважається покровителем усіх мандруючих і дітей.
Свято Миколая на Київщині святкували завжди, через віру в його заступництво. На Київщині батько, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, і йшов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та збережи нас від усякого лиха!».
На Київщині будували та будують церкви на честь святого, але одна з найдавніших споруд – церква Святого Миколая у Білій Церкві, яка була закладена у 1706 році гетьманом Іваном Мазепою. План храму не має аналогів серед пам’яток української архітектури ХVІІ — ХVІІІ ст.
Багато добрих справ, зроблених Миколою зафіксовано в легендах. Він непомітно приносив в будинки бідняків іграшки і теплі речі для дітей, ліки для хворих. Одного разу вночі люди відслідкували Миколу. Ось вже вони ніяк не чекали, що цей замкнутий, сором’язливий юнак мав таке добре серце. І тоді городяни вибрали Миколу своїм єпископом.
Здійснюючи паломництво в Єрусалим, Микола Чудотворець на прохання подорожніх, що зневірилися, молитвою заспокоїв море, що розбушувалося. По його молитві ожив матрос, що впав зі щогли і розбився на смерть. Утримавши меч ката, святий Миколай врятував від смерті трьох чоловіків, безневинно засуджених користолюбним градоначальником.
Святий Миколай — символ доброго духу, що дбайливо спостерігає за дитиною впродовж року. І хороші вчинки, і погані святий Миколай записує в спеціальну книгу. Але малюки, як правило, в очікуванні свята і, звичайно, подарунків, не бешкетують тільки в цей день, намагаючись дати зрозуміти Святому Миколаю, що вони завжди готові бути хорошими.
Зазвичай маленьким дітям ховають подарунки під подушку, щоб уранці дитина могла зрадіти бажаним і таким довгоочікуваним подаруночкам. Звичайно, що діти люблять свято Святого Миколая. Вони очікують і подарунків і надзвичайних радісних емоцій. Кожна дитина запитує себе, а чи заслуговує вона на те, що просить. А хтось хоче не подарунків, а уваги та любові від батьків. Це добре і очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих людей. В цей день кожен може принести подарунок, написати лист тим, з ким не бачилися багато років. Чудесну традицію передають з покоління в покоління.
Говорять, Микола весь день перед святом працює, він випікає зірочки в подарунок дітям. Ці зірочки, потрапляючи в мішок Миколи, стають схожими на свого майстра, тому печиво, яке діти знаходять під подушкою уранці, називають николайчиками.
Проте одному встигнути скрізь не легко, і йому допомагають добрі ангели. Де біда або стихія — там звучить молитва до Миколи-чудотворця. Він допоможе в скрутну хвилину, дасть раду і розраду. Але не можна ображатися, якщо допомога не приходить швидко. Адже Микола на небі не сидить, а на землі добрі справи робить…
Образ Святителя Миколи можна побачити практично у будь-якому православному будинку.
Перед його лицем люди моляться про допомогу в усіх більш менш важких обставинах свого життя.
Прості селяни склали про святого Миколая безліч прислів’їв і приказок:
«Немає за нас поборника проти Ніколи»
«Попроси Ніколу, і він скаже: Врятую»
«Залишив злодій на дорозі — Нікола підбери»
«Усім богам по чоботях, а Ніколі більш, що ходить більш»
«Від Холмогора до Коли тридцять три Ніколи».